Головна » 2012 » Березень » 1 » cxxcvbn
02:32
cxxcvbn
Інформаційними джерелами аудиту підприємства є:
Наказ про облікову політику.
В Наказі про облікову політику висвітлюється облікова політика підприємства.
Наказ про облікову політику містить перелік усіх пунктів прийнятої на звітний рік облікової політики. Бажано за кожним пунктом в наказі наводити його нормативне обґрунтування.
Облікова політика – це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності, тобто це вибір самим підприємством певних і конкретних методик, форми і техніки ведення бухгалтерського обліку, виходячи з діючих нормативних актів і особливостей діяльності підприємства.
Первинні документи.
Відповідно до Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” основою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені у момент здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення. Для контролю і упорядкування обробки даних на основі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових чи машинних носіях і повинні мати наступні реквізити: назву документу (форми); дату та місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; склад та зміст господарських операцій; одиницю виміру господарських операцій; посадових осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис чи інші данні, що дають можливість ідентифікувати особу, що бере участь у здійсненні господарської операції.
Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку і регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису на взаємопов’язаних рахунках бухгалтерського обліку.
Як показує практика, помилки, що виникають при проведенні розрахунків за участю підзвітних осіб, не рідкість. Саме тому, доречно буде детально ознайомитись з документальним оформленням таких операцій.
3. Облікові регістри, що використовуються для відображення господарських операцій з обліку операцій на рахунках у банках в національній валюті та стратегічному управлінні виробництвом.
При веденні бухгалтерського фінансового обліку в умовах авто­матизованої системи обробки інформації весь обліковий процес розбивається на кілька етапів.
На першому етапі відбувається документальне оформлення на підприємстві господарських фактів. Під час введення первинних да­них водночас формується бухгалтерське проведення. Бухгалтер має змогу формувати бухгалтерське проведення і вручну, проте це при­зводить до додаткових помилок, потребує значних затрат часу. Ав­томатизоване формування бухгалтерських проводок здійснюєть­ся на основі довідника типових господарських операцій.
На другому етапі всі бухгалтерські проводки формуються в зведений бухгалтерський реєстр — книгу обліку господарських операцій, яка є узагальненим бухгалтерським реєстром і являє со­бою хронологічно впорядкований список проведень. У книзі обліку господарських операцій реєструються всі бухгалтерські операції, що є основним джерелом для формування зведених бухгалтерських звітів. У цій книзі фіксуються всі бухгалтерські проводки, які були відображені в поточному розрахунковому періоді. Бухгалтерські за­писи можуть формуватися безпосередньо в книзі обліку господарсь­ких операцій, наприклад проведення закриття рахунку.
Існує формування господарських операцій у разі прийому набо­рів бухгалтерських проводок з інших систем. Для перегляду бухгал­терських проводок за певним рахунком, здійснених за вибраний період часу, книга обліку господарських операцій має іншу форму подання: це журнал господарських операцій за балансовим рахун­ком. Для обліку позабалансових рахунків потрібно вести спеціальний журнал господарських операцій за кожним окремим рахунком. Така структура обліку дає змогу нагромаджувати в електронному катало­зі інформацію для синтетичного і аналітичного обліку.
На наступному — третьому етапі формуються реєстри бух­галтерського обліку, внутрішня і зовнішня бухгалтерська звітність. Внутрішня звітність, де нагромаджується інформація про рух кош­тів і джерел на рахунку бухгалтерського обліку, призначена для внутрішнього використання.
На базі даних бухгалтерських прово­док формуються реєстри синтетичного обліку, реєстри і звіти ана­літичного обліку, спеціальна звітність.
До реєстрів синтетичного обліку відносять оборотно-сальдовий баланс, оборотні відомості за рахунками, Головну книгу, шахову відомість. Внутрішні облікові реєстри призначені для фактичного визначення стану засобів і за­лишків на рахунку, оборотів за рахунком та за кореспондуючими рахунками, а також для їх аналізу і контролю. Реєстрами аналітич­ного обліку є аналітичні відомості за рахунками, оборотно-сальдова відомість в аналітичному розрізі. До спеціальної внутрішньої звіт­ності належать касова книга та книга фактичних витрат засобів.
Од­ним з важливих питань у фінансовому обліку є формування і відо­браження форм зовнішньої бухгалтерської звітності.
На четвертому етапі закривається обліковий період і формуєть­ся архів облікових даних. Зведення про залишки та обороти за ра­хунками бухгалтерського обліку звітного періоду переносяться до спеціального набору для подальшого зберігання.
4. Акти та довідки попередніх ревізій, аудиторські висновки та інша документація, що узагальнює результати контролю та аналізу.
5. Звітність підприємства.
Звітність складається на підставі даних всіх видів господарського обліку: бухгалтерського, податкового, статистичного і оперативно-технічного. Внаслідок цього забезпечується відображення у звітності різнобічної господарської діяльності господарюючих суб’єктів
Бухгалтерська звітність є системою узагальнених показників, що характеризують підсумки фінансово-господарської діяльності підприємства протягом звітного періоду (місяця, кварталу, року). Вона складається шляхом підрахунку, групування і спеціальної обробки даних поточного бухгалтерського обліку і є завершальною його стадією.
Фінансову звітність зобов'язані складати підприємства, об'єднання і організації, що перебувають на господарському розрахунку, мають самостійний баланс і є юридичними особами, включаючи створені на території України спільні підприємства.
Звітність – це спосіб одержання підсумкових даних про різні сторони господарської діяльності підприємства за звітній період. Основна її мета – пошук резервів подальшого зросту та вдосконалення діяльності підприємства, стабільності на ринку. Звітність в основному складається за даними бухгалтерських записів і будується на науковій основі і системі розрахунків, що забезпечує точність і об’єктивність усіх оприлюднених показників.
Вона містить багатий матеріал для аналізу господарської діяльності підприємств: відомості про реалізовану продукцію, витрати на виробництво продукції, стан господарських коштів та джерел їх утворення, про фінансові результати роботи підприємства тощо. При цьому звітні дані, згруповані в облікових регістрах, не можуть відображати таких господарських оборотів, яких не було в поточних облікових записах.
За допомогою даних звіту визначають кількісні та якісні показники виконання планів, з’ясовують вплив факторів на хід виконання планових завдань, виявляють невикористані внутрішньогосподарські резерви. У звітних формах поряд з фактичними даними за певний період наводять планові показники, а також показники за попередній період. Звітні дані є джерелом відомостей для складання планів на наступний період.
2. Аудит розрахунків по податках та обов’язкових платежах


Чітка організація і планування проведення аудиту розрахунків з бюджетом та позабюджетних платежах забезпечує його високу якість і своєчасність.
ТОВ „Авант” рекомендується така схема технологічного процесу аудиту: а) вирішення організаційних питань з керівництвом ТОВ "Авант”;
б) обстеження підприємства і його підрозділів, матеріали якого використовуються для складання робочого плану;
в) кожний учасник аудиту у відповідності з програмою та результатами аудиту складає робочий план.
Робочий план аудитора С. Сизого для проведення аудиторської перевірки розрахунків з бюджетом та позабюджетних платежів ТОВ "Авант” подано в таблиці 1.
Таблиця 1
Робочий план аудитора С. Сизого для проведення аудиторської перевірки розрахунків з бюджетом та позабюджетних платежів
ТОВ "Авант” Об’єкти аудиту Час виконання
початокзакінчення
1. Встановлення правильності застосування ставок, визначення бази оподаткування, законності і обґрунтованості пільг по нарахуванню податків і платежів до бюджету10.01.0314.01.03
2. Перевірка правильності ведення обліку по рахунку 64, відповідності записів аналітичного обліку по рахунку записам в Головній книзі і формах бухгалтерської звітності.15.01.0317.01.03
3. Перевірка правильності повноти та своєчасності перерахування (сплати) податків, зборів, платежів до бюджету18.01.0319.01.03
4.Перевірка правильності обліку ПДВ20.01.0321.01.03
5. Встановлення правильності застосування ставок страхових внесків та визначення виплат, на які нараховуються страхові внески.22.01.0323.01.03
6. Перевірка своєчасності і повноти перерахування внесків24.01.0325.01.03
7. Перевірка правильності складання кореспонденції по рахунку 65 "Розрахунки за страхуванням"26.01.0327.01.03
8. Встановлення правильності складання та своєчасності подання звітів за видами страхових внесків, правильність відображення в обліку штрафів та пені за неправильне визначення та/чи несвоєчасне перерахування страхових внесків28.01.0329.01.03

На початку перевірки розрахунків з бюджетом і позабюджетних платежів контролер, шляхом усного опитування встановлює, за якими платежами і податками підприємство веде розрахунки з бюджетом. Після чого по кожному виду розрахунків з бюджетом по податках, зборах та платежах перевіряється стан внутрішнього контролю розрахунків з бюджетом, правильність визначення бази оподаткування з використанням прийомів відслідковування, звірки документів та регістрів бухгалтерського обліку.
Загальну перевірку операцій за податками і платежами проводять в наступній послідовності:
1. Встановлення правильності застосування ставок, визначення бази оподаткування, законності і обґрунтованості пільг по нарахуванню податків і платежів до бюджету. Правильність застосування ставок податків, зборів та платежів, правильність розрахунків сум податків встановлюється шляхом відслідковування і перерахунку сум, порівняння з Нормативними матеріалами, вивчення характеру виробництва, категорії підприємства, визначаються правильність застосування ставок при розрахунку податків.
2. Перевірка правильності ведення обліку по рахунку 64, відповідності записів аналітичного обліку по рахунку записам в Головній книзі і формах бухгалтерської звітності. Під час перевірки заборгованості за розрахунками з бюджетом дані, отримані на підприємстві, зіставляються з даними, які були подані до податкової інспекції, та інших органів звітності. При цьому увага приділяється правильності визначення і повноті перерахування платежів. За журналом № 1 доцільно перевірити дотримання черговості перерахування та обов'язкових платежів, своєчасність подання платіжних документів до банку.
3. Перевірка правильності повноти та своєчасності перерахування (сплати) податків, зборів, платежів до бюджету встановлюється шляхом перевірки платіжних документів, податкових декларацій тощо; а правильність використання обов'язкових нормативних умов і складання бухгалтерських проводок по виділенню ПДВ, його сплати постачальникам, нарахуванню та перерахуванню до бюджету податків, зборів та платежів визначається шляхом відслідковування, звірки даних облікових регістрів, які кореспондують з рахунком 64.
4. Перевірка правильності обліку ПДВ. Для цього аудитор і ревізор застосовують: порівняння на відповідність сум в кореспонденції рахунків з документами, що є підставою для запису (акти виконаних робіт, розрахунково-платіжні документи); вивчають терміни відображення ПДВ на предмет наявності чи відсутності передчасного зарахування сум ПДВ (наприклад, за основними засобами, що вводяться до приймання об'єкта в експлуатацію); вивчають правильність відображення сум ПДВ.
Правильність нарахування даного податку визначається за даними Головної книги шляхом перевірки правильності нарахування матеріальних витрат та перевірки розрахунків.
Аналогічно перевіряються й інші податки, які сплачуються до бюджету. У всіх випадках необхідно переконатись в достовірності показників за об'єктом оподаткування, точності розрахунків бази оподаткування і дотримання ставок податку, для чого використовуються діючі нормативні документи по нарахуванню різних податків.
Важливим також є встановлення правильності складання та своєчасності подання до податкової інспекції звітності по видах податків, зборів, платежів. З цією метою контролер може використати відслідковування, складання альтернативних розрахунків, перевірку дат пред'явлення та отримання письмових запитів від органів Державної податкової інспекції.
Окрім особистого застосування прийомів і способів перевірки контролер повинен перевірити результати попередньо проведених податкових перевірок на підприємстві органами Державної податкової інспекції з метою встановлення обґрунтованості пред'явлення підприємству фінансових санкцій.
З метою встановлення правильності, повноти та своєчасності здійснених відрахувань на соціальне страхування за всіма видами оплати праці за відповідний звітний період аудитором і ревізором проводиться перевірка своєчасності перерахування внесків і законності використання коштів Пенсійного фонду та Фондів соціального страхування і страхування на випадок безробіття тощо.
Перед проведенням аудиту і ревізії розрахунків із соціального страхування, передусім необхідно встановити чи зареєстровано підприємство як платник страхових внесків за місцем свого знаходження. Після чого проводиться перевірка.
5. Встановлення правильності застосування ставок страхових внесків та визначення виплат, на які нараховуються страхові внески. Здійснюючи перевірку розрахунків за страхуванням, важливо встановити правильність використання коштів Пенсійного фонду та Фондів соціального страхування і страхування на випадок безробіття, зокрема визначити цільове використання коштів, а також наявність документів, які підтверджують право на призначення відповідних виплат (листки непрацездатності, довідки тощо).
При проведенні аудиту і ревізії окрему увагу слід звернути на правильність визначення середньої заробітної плати для нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності, відповідність встановленого працівнику безпосереднього стажу роботи. Також необхідно порівняти кількість оплачених днів і сум виплаченої допомоги за поданими листками тимчасової непрацездатності з днями і сумами, що відображені в бухгалтерському обліку підприємства та розрахункових відомостях, кількість оплачених за листками тимчасової непрацездатності днів даним табелів обліку використання робочого часу.
Якщо в ході дослідження виникають підозри щодо наявності підстави для нарахування і виплати лікарняних, доцільно провести зустрічні перевірки (або зробити запити) у лікувальних установах міста (району) з метою встановлення фактів перебування за лікарняними листками внаслідок тимчасової непрацездатності осіб, які працюють на підприємстві, що перевіряється. За наслідками перевірки оформлюється відповідна довідка із зазначенням у ній прізвища, імені, по батькові, посади, періоду тимчасової непрацездатності, номера лікарняного листка. Отримані таким чином дані звіряються з даними табелів обліку відпрацьованого часу, з метою визначення наявних відхилень та випадків, коли дні тимчасової непрацездатності у табелях не відмічались і за ці дні нараховувалась заробітна плата.
6. Перевірка своєчасності і повноти перерахування внесків. Перевіркою необхідно встановити своєчасність сплати нарахованих внесків до відповідних фондів, так як за несвоєчасну сплату внесків стягується пеня.
7. Перевірка правильності складання кореспонденції по рахунку 65 "Розрахунки за страхуванням". Перевірка передбачає встановлення відповідності записів аналітичного обліку по рахунку 65 записам в Головній книзі та формах бухгалтерської звітності.
Перевіряючи дані за рахунком 65, контролер повинен звернути увагу на:
правильність визначення бази для нарахування страхових внесків або створення страхового резерву;
правильність використання норм відрахувань, встановлених законодавством;
своєчасність нарахування, перерахування та правильність використання страхового відшкодування або страхового резерву при настанні страхового випадку;
правильність документального оформлення (наявність страхових полісів, правильне оформлення розрахунково-платіжних документів) та ведення бухгалтерського обліку по рахунку 65;
відповідність даних аналітичного та синтетичного обліку за рахунком 65 із записами в журналі № 3 розділ II, відомість № 3.6, Головній книзі, балансі.
8. Встановлення правильності складання та своєчасності подання звітів за видами страхових внесків, правильність відображення в обліку штрафів та пені за неправильне визначення та/чи несвоєчасне перерахування страхових внесків. З метою контролю достовірності складання звітів по страхових внесках перевіряється відповідність сум, зазначених у звіті, даним регістрів бухгалтерського обліку, наявність підписів керівника підприємства та головного бухгалтера на відповідних звітних формах.
Аудитор проводить перевірку бухгалтерської річної звітності суб'єкту господарювання з метою надання висновку про достовірність і реальність представленої інформації і її підтвердження або не підтвердження. Основні принципи, за якими складається аудиторський висновок регулює норматив № 26 розроблений на підставі Закону України „Про аудиторську діяльність” (3125-12), затвердженого Верховною Радою України від 22.04.93 р. (3126 -12) У відповідності зі статтею 7 і 21 Закону України „Про аудиторську діяльність”. В ньому говориться, що аудитор повинен проаналізувати й оцінити висновки, одержані на основі отриманих аудиторських доказів, для підготовки аудиторського висновку про перевірену фінансову звітність.
Результати аудиту оформлюються у вигляді аудиторського висновку, який повинен містити в собі чітке і ясне уявлення аудитора про перевірену фінансову звітність.
Аудиторський висновок складається у вільній формі, але обов'язково в ньому мають бути наступні розділи: заголовок; вступ; масштаб перевірки; висновок аудитора про фінансову звітність; дата аудиторського висновку; адреса аудиторської фірми; підпис аудиторського висновку.
У заголовку аудиторського висновку говориться про те, що аудиторська перевірка проводилась незалежним аудитором. Дається назва аудитора або аудиторської фірми. Також наводиться повна назва підприємства, яке перевірялося, та час перевірки.
Розділ "Вступ" повинен містити інформацію про склад фінансової звітності та дату підготовки звітності. У цьому розділі говориться також про те, що відповідальність за правильність підготовки звітності покладається на керівництво підприємства, про відповідальність аудитора за аудиторський висновок, який обґрунтовується результатами проведеної перевірки.
В аудиторському висновку необхідно наводити масштаб аудиту і зміст проведених робіт. Цей розділ аудиторського висновку дає впевненість його користувачам у тому, що аудиторська перевірка здійснена у відповідності з вимогами українського законодавства та норм, які регулюють аудиторську практику та ведення бухгалтерського обліку, або у відповідності з вимогами міжнародних стандартів та практики.
У цьому розділі говориться, що перевірка була спланована і підготовлена з достатнім рівнем впевненості про те, що в фінансова звітність не має суттєвих помилок.
Під час аудиторської перевірки аудитор повинен робити оцінку помилок у системах обліку та внутрішнього контролю підприємства на предмет їх суттєвого впливу на фінансову звітність. При оцінці суттєвості помилок аудитор повинен керуватися положеннями Національного нормативу аудиту № 11 „Суттєвість та її взаємозв'язок з ризиком аудиторської перевірки”.
У Розділ „Висновок аудитора про перевірену фінансову звітність” дається висновок аудитора про фінансову звітність, про її правильність в усіх суттєвих аспектах.
Аудитор повинен проставляти дату аудиторського висновку на день завершення аудиторської перевірки. Дата на аудиторському висновку проставляється на той самий день, коли керівництво підприємства підписує акт прийому-передачі аудиторського висновку. Дата в аудиторському висновку проставляється або перед вступною частиною аудиторського висновку, або біля підпису аудитора.
Аудиторський висновок підписується директором аудиторської фірми або уповноваженою на це особою, яка має відповідну серію сертифікату аудитора України на вид проведеного аудиту.
В аудиторському висновку вказується адреса дійсного місцезнаходження аудиторської фірми та номер ліцензії на аудиторську діяльність. Ця інформація може розміщатися як в кінці аудиторського висновку, після підпису аудитора, так і в матриці бланку аудиторської фірми.
Аудиторський висновок може бути позитивним, умовно-позитивним, негативним, або дається відмова від надання висновку про фінансову звітність підприємства. У двох останніх випадках в аудиторському висновку може наводитися короткий перелік аргументів, які підштовхнули аудитора видати такий висновок, який відрізняється від позитивного. При необхідності більш докладного опису цих аргументів, аудиторський висновок може містити посилання на інформацію, що наводиться в додатку.
Якщо під час аудиторської перевірки в аудитора виникли заперечення або сумніви щодо правильності тих або інших рішень, прийнятих керівництвом підприємства, але йому було представлене аргументоване й переконливе їх обґрунтування, то в аудиторському висновку ці події та рішення наводити необов'язково, оскільки вони не міняють зміст безумовно позитивного висновку.
Аудитор не може видати умовно-позитивний висновок при існуванні фундаментальної непевності і незгоди. Існують основні причини фундаментальної непевності: значні обмеження в обсязі аудиторської роботи у зв'язку з тим, що аудитор не може одержати всю необхідну інформацію й пояснення (наприклад, через незадовільний стан обліку), не може виконати всі необхідні аудиторські процедури (наприклад, через обмеження у часі перевірки, які диктуються клієнтом); ситуаційні обставини, непевність у правильності висновків у конкретній ситуації (наприклад, подвійне тлумачення окремих пунктів українського законодавства, що може привести до значних наслідків і загрожуватиме існуванню в майбутньому).
Непевність або незгода вважаються фундаментальними у тому випадку, коли вплив факторів на фінансову інформацію, які викликали непевність чи незгоду, настільки значний, що це може суттєво перекрутити дійсний стан справ в цілому або в основному. Необхідно також враховувати сукупний ефект усіх непевностей та незгоди на фінансову звітність.
Наявність фундаментальної незгоди може привести до представлення клієнту негативного аудиторського висновку. Наявність фундаментальної непевності може стати підставою для відмови від видання аудиторського висновку.
У всіх випадках, коли аудитор складає висновок, який відрізняється від позитивного, він повинен дати опис усіх суттєвих причин його непевності і незгоди. Ці причини необхідно коротко навести в окремому розділі висновку, до того розділу, де аудитор висловлює негативний висновок або дає відмову від аудиторського висновку. У цьому ж розділі можуть більш детально обговорюватися моменти негативного характеру, або даватися посилання на додаток до аудиторського висновку, де наводиться опис цих моментів. В останніх розділах висновку аудитор стисло формулює свій висновок стосовно достовірності і повноти фінансової звітності.
Якщо аудитор має намір представити клієнтові позитивний висновок, у якому наявна фундаментальна непевність з окремих питань і наводить свої зауваження, пов'язані з наявністю фундаментальної непевності, то в аудиторському висновку висловлюється аргументована незгода з окремих питань (операціях, проводках, позиціях звітності), і після цього дається остаточний висновок про достовірність і повноту фінансової звітності підприємства. При цьому в своєму висновку він використовує такі ж самі висловлювання, що й для безумовно позитивного висновку.
Якщо аудитор дає відмову від представлення аудиторського висновку, він говорить про неможливість на підставі наведених аргументів сформулювати висновок про фінансовий стан підприємства.
Список використаної літератури

Конституція України // Відомості Верховної Ради, 1996, №30, ст.141.
Закон України "Про податок на додану вартість” від 03.04.97 р. № 168/97-ВР// Відомості Верховної Ради, 1997, №21, ст.156.
Закон України "Про систему оподаткування” від 22.03.96,// Відомості Верховної Ради, 1996, N 16, ст. 71.
Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.97 р. №238/97 ВР// Відомості Верховної Ради, 1995, №4, ст.28.
Закон України "Про господарські товариства” від 19 вересня 1991 р.
N 1577-XII // Відомості Верховної Ради, 1991, № 49, ст.682.
Закон України "Про підприємства в Україні” від 27 березня 1991 р. №887-XII // Відомості Верховної Ради, 1991, №24, ст.272.
Закон України "Про державну податкову службу в Україні” від 4 грудня 1990 року N 509-XII // Відомості Верховної Ради, 1991 р., № 6, ст.37.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” 23 вересня 1999 року N 1105-XIV// Відомості Верховної Ради, 1999, № 46-47, ст.403.
Декрет Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки і збори” від 20 травня 1993 року N 56-93 // Відомості Верховної Ради, 1993, №30, ст. 336.
Інструкція "Про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України”. Затверджено Постанова правління Пенсійного фонду України 19.10.2001 N 16-6// Відомості Верховної Ради, 1997, № 39, ст.237.
Азаров М. Податкова політика в України : принципи і реалії. // Вісник податкової служби України – 1998. - №15. – с. 6 – 9.
Бердинець М.Д. Податки в системі фінансової підтримки розвитку малого підприємства. // Фінанси України. – 1998. - №93 – с. 122 – 126.
Громов А. Фискальные указы президента – очередная попытка пополнить доходы бюджета. // Україна – Бізнес. – 1998 р. - №22. – 10 червня. – с. 4 – 5.
Демиденко Л.М. Окремі питання податкового стимулювання інвестування в України. // Фінанси України. – 1998 р. - №9. – с. 127 – 130.
Дорош Н.І. Податкова система України і розвинутих зарубіжних країн ( порівняльний аналіз). // Фінанси України . – 1998. - №6. – с. 75 – 82.
Захарченко В., Кузьмина Т. Хозяйственная деятельность предприятий в условиях действующей налоговой системы.// Економіка, фінанси, право // 2001. - № 3, с.6 – 11.
На підтримку вітчизняного товаровиробника // Вісник податкової служби України . – 1998. - №10. с. 12 – 16.
Обговорюємо проект податкового кодексу// Бухгалтерський облік і аудит, № 5, 2002.
Опарін В.М. Фінанси (Загальна теорія): Навч.посібник. – 2-ге вид., доп. І перероб. – К.: КНЕУ, 2001. – 240 с.
Поддєрьогін А.М. Податкова система України на шляху розвитку.// Фінанси України // 2001. - № 11, с. 3-11.
Соколотська А. М. Податкова система України в контексті світового досвіду. // Фінанси України . – 1997р. - №7. – с. 77 – 89.
Синебаева Л. Если не будет НДС // Бухгалтерия, № 10/1 (477) от 11 марта 2002 года.
Черник Д.Г. Налоги в рыночной экономике. - М.: Финансы, ЮНИТИ, 1997.
Чумак Т. Адаптація нормативно-правових актів України до законодавства Європейського Союзу // Вісник податкової служби України.- №1,с.7
Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук.ред. проф. А.М. Поддєрьогін. 3-тє вид., перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2000. – 460 с.
Юткина Т.Ф. Налоги и налогообложение: Учебник. – Москва.: ИНФРА – М, 1998 г.
Філімоненков О.С. До питання про сутність податків, їх призначення і удосконалення системи оподаткування в України // Вісник житомирського інженерно – технологічного інституту. Економічні та гуманітарні науки. – 1997р. - №6. – с. 41 – 43.

Додатки
Додаток 1
Аудиторський висновок

Незалежної аудиторської фірми "Альфа" Загальним зборам учасників ТОВ "Авант”.
Дата проведення аудиторської перевірки 15.01 - 25.02 2003 року.
Ми перевірили баланс ТОВ "Авант” станом на 01.01.2003 року і відповідні звіти про прибутки і збитки, які характеризують зміни фінансового становища забезпечення рік, що завершився. Відповідальність забезпечення цю звітність несе керівництво підприємства. У наші обов’язки входить підготовка висновку забезпечення даними аудиторської перевірки цієї звітності.
Перевірку здійснено відповідно до нормативів аудиту, що діють в Україні, згідно з якими ми спланували і провели аудиторську перевірку. Підприємстві час перевірки проведено оцінку показників ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості, обіговості оборотних засобів, ділової активності та ефективної діяльності фірми. Ми вважаємо, що зібраної підприємстві час перевірки інформації достатньо для складання висновку.
Ми підтверджуємо, що надана інформація дає дійсне і повне уявлення про реальний фінансовий стан акціонерного товариства. Господарсько-фінансова діяльність здійснюється відповідно до чинного законодавства. Прийнята система фінансового обліку відповідає законодавчим і нормативним вимогам.
Достовірність і повнота річного балансу та звітності встановлювались шляхом перевірки наявності чи відсутності суттєвих розбіжностей між даними що містилися в наданих для аудиторської перевірки документах, та статтями балансового звіту станом на 01.01.03. р. показниками фінансової звітності за 2002 рік.
Сплановані та проведені згідно з діючими на Україні нормативами аудиту аудиторські процедури забезпечили одержання достатнього обсягу аудиторських доказів для формування висновку щодо достовірності звітності, яка перевірялася.
Система бухгалтерського обліку в ТОВ "Авант” відповідає нормативним документам, діючим в Україні.
Звітність складена відповідно дійсним даним бухгалтерського обліку і достовірно відображає у всіх суттєвих аспектах фактичний фінансовий стан на 01.01.2003 року показник результатам операцій забезпечення період з 01.01.2002 року до 31.12.2002 року.
Аудиторська фірма "Альфа", вважає можливим в цілому підтвердити достовірність даних балансового звіту ТОВ "Авант” станом на 1 січня 2003 року та фінансової звітності за 2000 рік, а також їх відповідності чинному законодавству України та діючим нормативним документам, щодо бухгалтерського обліку та звітності в Україні.
Підпис від імені аудиторської фірми
Печатка
Адреса аудиторської фірми
Номер і серія ліцензії на аудиторську діяльність
Дата






 
Переглядів: 1968 | Додав: Admin | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]